Про моє навчання та освіту


На сайті зазвичай пишуть стисло і коротко про біографію. А мені давно здається, що цікаво читати трохи про художника, навіть якщо його знають небагато людей. Навіть для людей, які мене давно знають, думаю багато ще невідомо про мене з цього боку.

Так от, розкажу я трохи фактів про себе, що пов’язано з життям, творчістю та своєю професією художника!

 Народилась в Києві. І це була комунальна квартира. І я любила той час.
 У мене є сестра. Ми близнята. Вона старша на 10 хвилин.
 Домашнє відео зафіксувало, що малювати почала років з 4-х ( а може і раніше)
 В 5 років мене відвели батьки на малювання в Будинок Архітектора
 З 7 до 9 малювання займалась в Школі Мистецтв №2 (вул. Ярославів вал 25), не пам’ятаю імені викладача(( Думаю він там і зараз працює.
 Років в 12 я на Андріївському узвозі побачила картину з їжачком. Сказала, що я так теж зможу! Купили мені трохи олійних фарб. Перша робота на звичайному картоні. Щось якось вийшло зовсім не так…) Здогадались купити для малювання ґрунтований картон. Потім знайшли полотно!)) П.С. Дуже боляче, коли сира ще від фарб картина з левенятком на ранок Нового року падає за диван, розмазуючись по стіні.
 Мої вихідні часто у той час проходили так: сиджу я у кімнаті і малюю…годин по 9.
 Маслом вчилась малювати сама весь цей час і тільки в 2014 на курсах мені показали, як треба правильно))
 З 13 до 15 займалась малювання в студії «Ярославна» (вул. Гоголівська 13/30). Викладача звали Олександр.
 З 15 до 17 в ДХШ № 7 (вул. Шамрило, 15б ), з викладачами були директор і мій дипломний керівник Цикора-Ладохіна Віра Всеволодівна , викладач рисунку Правдохін Вадим Валерійович, інших на жаль не пам’ятаю=(
 При вступі у цю школу( треба було показати роботи) мене взяли у клас 4/6, але через півроку мене за гарне навчання перевели у 5-й випускний клас, де я зробила дипломну роботу.
 Уроки були 3 рази на тиждень( живопис, рисунок, скульптура і т.д.) після загальної школи (№92) їздила туди на метро, потім на трамваї 14 чи 15 . Пам’ятаю взимку могла чекати на морозі хвилин по 40..А коли весною всі були на канікулах я їздила в школу писати дипломну роботу. Здається там була єдина у той час, і викладачі не розуміли чому я не гуляю як всі інші)) А мені просто дуже подобалось.
 В 11 класі я продовжувала ходити у художню школу, відвідувала підготовчі курси до КНУБА і брала індивідуальні заняття з живопису, рисунку у Железняк Світлани. Вона працювала ілюстратором у видавництві «ШКОЛА»
  Я вирішила поступати на архітектора у КНУБА тільки через те, що мені пообіцяли, що після навчання я зможу все, «навіть мультики малювати» Я чомусь подумала «Ну Ок!», це краще ніж інший навчальний заклад. Я збиралась на перше заняття на підготовчий курс і по дорозі дізналась, що треба буде здавати математику…і тут у мене в голові промайнула думка, що щось пішло не так…Але дороги назад вже не було)))
 Вступ до КНУБА на факультет ДАС. 6 років навчання загалом. 5 років малюнку. І так як нам казали в перший день студентського життя( пані Шебек), що буде більше 90 предметів, так і було!)) Але я рада, що закінчила саме цей університет.
  У школі та університеті я не була прям такою відмінницею, в мене були прогули, не здачі вчасно всього і майже завжди. Але наприклад в універі у мене була стипендія і через неї мені хотілось все ж таки її отримувати. І під кінець (а інколи останній кінець) встигала здавати все що треба.
  Я щаслива людина, що вчасно встигла зробити дипломи і автоматом отримати «5» бакалавра і спеціаліста. Страшний сон про захист перед великою комісією архітекторів-викладачів так і залишився страшним сном. Дипломним керівником був Судоргін Віктор М.
 З 2014 року відвідую заняття живопису в Галереї РА, викладач Вутянов Олександр.
 Я дуже люблю малювати, писати картини, працювати над різними проектами ( дуже-дуже) і знаю, що багато ще чому треба вчитися =)

І це не все, але взагалі, якщо йти по стороні ілюстратора і digital art, то це з 2005 року… та щось я і так багато написала=)

Виставка “Колір Світла”, Галерея РА, 22.09 – 28.09.2017


Виставка студентів в Галереї РА  “Колір Світла”, відкриття якої відбулося 22-го вересня 2017 року.

Kyiv Studio of architecture and design “Nelly Prodan”


Вважаю, що мені пощастило прийняти участь у створенні фотографій для талановитої і молодої команди архітекторів-дизайнерів студії “Nelly Prodan” 🙂 

 

Video for Robo School


Directed and Animated by Aleksandr Tkalenko

Artist Olga Yatsenko

Мій робочий процес


Мабуть одні із перших фотографій мене під час роботи. Дякую моїй сестрі  фотографу Тані Яценко  🙂

Кролики, комета та нова сукня


Пам’ятаю, як у Норвегії спостерігала зорепади. Був серпень. В тій частині кулі, коли заходить сонце, небо чорне-чорне, хоча за обрієм ще видно палаючі кольори сонця, яке ховається за густим лісом. Мені здається, що небо створено і живе ще для того, щоб дивитись на нього вночі.  І тоді знаєш, що десь в інших країнах, де є твої друзі, це небо одне ціле. Ви дивитесь на одні й ті самі зорі та зорепади. Ці думки зігрівають. Про це можна мовчати, але ви знаєте, що думаєте один про одного у ці хвилини.

А для літнього настрою мені закортіло нову сукню. І за втілення ідеї дякую талановитій Марі . Вона змогла допогти створити красу і вишивку по моєму ескізу =)

 

Хто такі Пухнастики?


Пухнастики

Хто ж ці персонажі на картинах? Почну трохи знайомити їх з вами. Часто можна зустріти на моїх картинах пухнастих персонажів, з вушками, хвостиком з китицею на кінчику та очима. Ротика не видно, так як його приховує густе хутро, але вони вміють розмовляти. Їх звати Пухнастики!

Вони можуть бути різного кольору і розмірів, у деяких пухнастиків є чарівні крила і вони вміють літати. Вони можуть розмовляти і їх можуть бачити люди та особливо діти, які вірять в добрі справи і чудеса. Вони прилітають на Землю вночі у вигляді падаючої зірки, з чарівного міста, яке знаходиться серед хмар і де живуть всі Пухнастики.

Хтось скаже, що мої картини тільки для дітей, але я іншої думки=) Для мене Пухнастик- це загальний образ, який об’єднує те, що живе всередині кожного з нас. Я його почала створювати ще у 2008 році, коли в голові народилась ідея створити такого персонажа, який буде простим, зрозумілим, милим і добрим. Який би міг своїм існуванням чимось допомагати нам,  дорослим і дітям. Якщо він вже викликає у людей якісь емоції, то для мене це вже круто. А якщо ці емоції позитивні і гарні, то це краще, ніж щось погане і зле, чого і так вдосталь вистачає у житті.

Може хтось побачить трохи себе у Пухнастику? Вони всі різні, різного кольору та характеру. Не все можна побачити очима,  можна тільки відчути, коли дивишся на них. І може в якісь момент можна подумати ” Точно, ось це я! “

Summer look from Dubai


Сонячне літо в Дубаях вдалося зловити лише два дні, але навіть за короткий час можна насолодитись новими видами такого космічного і футуристичного місця! За такі чудові фотографії дуже вдячна моїй сестрі Тані! Вона талановитий і прекрасний фотограф, який має власний стиль фото  який я дуже люблю! Майстер зловити момент природньо і передати настрій! А ще додам, що останній час дуже люблю вигадувати і втілювати у життя образи одягу, тому похід до магазину тканин часто закінчуєтсья покупкою чогось новенького, навіть якщо я ще не знаю, що хочу пошити і коли буде на це можливість. Але на фото якраз нове вбрання, яке я нарешті змогла приміряти в літні дні і образ такий сонячний і квітковий вийшов. Дякую за втілення цього образу дизайнеру Вікторії Жигардо

 

Модель: Оля Яценко   |   Фотограф: Таня Яценко

Лист для мами


Тепла і гарна ідея була створити лист для мами, який можна підписати, розфарбувати і подарувати найріднішій людині у світі, своїй мамі. Найкраще за все про нього описала сама автор їдеї Христя Слободян у своєму блозі. Рада була приняти участь у цьому проекті і кожного разу чарівне задоволення тримати у руках те, що було створено!

Автор ідеї – Христя Слободян
Ілюстрації – Ольга Яценко

Презентація книги “Двенадцать бусин”


Квітень дарує ще одну гарну подію. Щось, що є результатом роботи чудової книги Ольги Баталової з ілюстраціями, які мені випала нагода створити. В книзі йде мова про щастя, намистини, які є частинками нашого життя, які ми самі створюємо … За невеликий проміжок часу читання цієї книги можна відкрити щось нове. Зазирнути всередину себе, у свій внутрішній світ. Головну героїню цієї розповіді звати Марина. Саме на прикладі її історії ми проживаємо  рік життя, коли вона відкриває нові ємоції та почуття. Збирає своє намисто.  Її хотілось створити таку, яка буде доповнювати цю історію. Ніжну, сильну, красиву… Мені дійсно здається,що цю книжку має прочитати кожний. Дуже рада і вдячна Олі, що змогла  доторкнутися теж до створення цієї книги =)

 

Автор книги “Двенадцать бусин” Ольга Баталова

Ілюстратор Ольга Яценко

Ілюстрації можна подивитись тут