Подорож до Нової Зеландії 2016

Подорож до Нової Зеландії 2016


Одного разу мені пощастило опинитися у Хоббітоні. Саме у тому, де знімали фільм «Володар перснів»

Взагалі на питання «Чи варто подорожувати», то звісно моя відповідь буде : «Так». Але для чого люди це роблять ? Відповіді у кожного будуть свої. У мене багато причин. Але одна із них – Збагачення себе, як людину. Розкриття власного “Я”. Навіть один день може багато змінити всередині себе. Сьогодні мені хочеться хоча б зробити перший крок, написати про мою любов до мандрів. Про цікаві факти місць, де я була. Мій хештег по цій темі буде #mytravellings_olarty А також доповнити фотографіями, які я роблю під час подорожей до цікавих місць нашої планети. Сьогодні це буде Нова Зеландія 2016 року❤️ Коли у нас починалася весна, там були перші ноти осені.

1. Люди дійсно щасливі тим чим займаються. Капітан на кораблі, жінка, яка керує маленьким паромом з одного острова на інший. Яскравий приклад, як можна у віці за 50 працювати і радіти цьому. І таке я бачила у кожній людині, яку зустрічала там.
2. Любов до навколишньої природи, тварин. Захищають скоріше тварин та природу від людей, а не навпаки. Можна бути певним, що кошти, які беруть за вхід, підуть на потреби туди, куди пишуть.

3. Не люблять, коли їх порівнюють з Австралією.
4. Дуже безпечно. Здивувало, коли бачила як одна дівчина турист йшла кудись в ліс…Бувають і такі місця на Землі, уявляєте))
5. У мене була місія. Дарувати листівки та футболки з пухнастиками , кого зустрічала під час екскурсій.


6. Коли тобі дуже холодно і ховаєшся від сильного вітру у куртку , – місцеві без проблем ходять у шортах та футболці.
7. Шкіра диких дельфінів дуже чуттєва і від рук людей залишає сліди…
P.S. Побачити диких дельфінів так близько-то любов. В мене навіть картина є з однієї з цих фотографій. Може хто знаєте, як саме називається вона ❤️

8. Там багато місць, де знімали фільм “Володар перснів”. На цьому туризм теж тримається у них. Але дивовижно побувати там. Наприклад побачити річку, де був кадр, коли Арвен викликала водоспад з коней на Вершників.
9. Можна заплатити десь 35$ і ввечері спостерігати, як блакитні пінгвіни повертаються з моря у свої домівки на схилах. Якщо побачите… в темряві. І то не факт. І здалеку😅 А ще там є знаки “Обережно, пінгвіни!” (ми на таку прогулянки не пішли)
10. Традиційні тату, які беруть початок від племені Маорі. Де кожний символ має значення. На тілі та обличчі😱 Але от там я інакше відчула значення тату, для них воно символічне і традиційне. І зеленого відтінку.
11. Років через 40 льодовики можуть зовсім розтанути…


12. Птахи так почувають себе у безпеці, що замість того, щоб літати часто ходять по землі)))
13. Традиційна їжа- фаст фуд -” fish and chips”. Мені там було важко щось корисне знайти і поїсти.
14. Під час зйомок “Володар перснів” на річці ( кадр, де були великі статуї) був раптовий потоп, вода у річці так швидко піднялась, що змила з берегів кіно апаратуру близько на 40к долларів. (я чесно не пам’ятаю точну суму, але уявляєте як це..??)

Серед фотографій є фото, де видно ту саму річку. Не така вона і велика, як здається у фільмі
А ще є маяк, коли ми переправлялися на паромі з північного берега на південний. Саме це місце надихнуло мене на картину “Нова Зеландія. Шлях через океан”❤️

Онлайн курс Астрології по програмі Astro-Start від астролога Євгенії Туркот

Онлайн курс Астрології по програмі Astro-Start від астролога Євгенії Туркот


Рада була ознайомитись з курсом астрології Astro-Start астролога Євгенії Туркот, який я проходила онлайн весною 2020 року! Це були насичені 8 лекцій та практичних занять, які розкрили базові ази такої цікавої науки, як астрологія. Програма дала можливість познайомитись з будуванням космограми, гороскопа, виявлення загальних потреб та напрямку людини, побудови прогнозів на день по циклам місяцю.
Для мене це ще одна маленька перемога, хоча б ближче відкрити цю тему. Це тільки початок, чим більше розкриваються знань тим більше питань. Але радію щоразу доторкнутися до космічного світу. Адже навіть такі курси, теми допомагають ще більш ширше та свідомо відкривати власні теми через картини, власні роботи, проекти ( а навіть у моїй карті вказано масштабність того, що я маю зробити)) та просто знаходити ще більше рівноваги та внутрішнього спокою. Вдячна!

Освітній курс “Міжнародний Арт-менеджмент. Інтенсив”

Освітній курс “Міжнародний Арт-менеджмент. Інтенсив”


Вдячна курсу International Art Management при Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка за чудові, цікаві та дуже насичені лекції! Як почався карантин вирішила взяти повний освітній курс лекцій Міжнародний арт-менеджмент. Тема актуальна та цікава у просторі арт ринку. І мені, як художнику захотілося ближче поринути у цей світ знань. Мої суботні ранки і дні залишаться теплими спогадами завдяки лекціям, бо лекції навіть он-лайн були саме такими. Класні і професійні лектори, які закохані у свою роботу та надихають! Дякую всім! Ви дуже круті!
.
Окреме велике дякую автору і куратору курсу Sofia Birina
Бо курс дійсно вийшов чудовий по всім параметрам і вкладена робота та любов до нього відчувається!
.
Радію отримати навіть такий сертифікат. 30 годин лекцій! Клас!
.
#education

Створення українських стікерів “Вайолет” для Viber

Створення українських стікерів “Вайолет” для Viber


Мені здається я багато про це говорила, але скоріше у своїй голові веду діалоги про цю історію. Я зізнаюся, що встановила Вайбер тільки через те, що треба було подивитися, що це програма бо я не знала, хто мені писав…

Лютий 2014 року. Ми всі пам’ятаємо той непростий час. 20-го лютого я дізналася, що вбили мого друга. Мій шок, перша присутність на похоронах. Серце не хотіло вірити, що сталося. Протягом самого Майдану лунала думка в голові,що треба щось зробити, чимось допомогти. Але я творець і мені хотілося чимось таким. Листівки з пухнастиками робила, але то здавалося краплинкою. Пам’ятаю 24-го лютого мені написала контент менеджер з Вайбер. Питала,що шукають ілюстратора для нових паків стікерів і знайшли мене через мій веб сайт. Я чесно скажу, що тоді не знала, що таке Вайбер та і настрою в мене не було взагалі щось робити. Мій стан тоді був морально дуже важкий. Я ввічливо відповіла,що я б хотіла, але десь місяці через 1-2 змогла б. На цьому діалог закінчився)) Запланована подорож до Грузії у березні таки сталася з компанією, хоча згадувати, як я виглядала зі сторони не хочеться. Занадто все розривалося всередині і то були тільки мої проблеми, а не інших. Можливо і їхати не варто було. Але деякі розмови були про вайбер. І я подумала “Хм, мабуть досить відома фірма. Але я ж відмовилась і вони навряд чи мені напишуть, бо ілюстраторів море. Ну так і буде”

Забула я про цей лист. У мене в квітні була подорож до Чехії. І я отримала листа знов від Вайбер. Рівно через той час, як я сказала, коли буду мати час…Вони знов питали чи не було б часу зробити спеціальне замовлення. Тут я вже якось зібралась і погодилась. Був підписаний договір про нерозголошення (NDA) у якому зазначалося, що років 5 я не маю право розказувати про цей проект чи якось так. А завдання було розробити пак стікерів з їх персонажем для України. Одягнути дівчинку Вайолет і зробити український пак. Знаєте, я б сказала, що на запит приходить варіанти. Мій запит під час Майдану був бодай щось зробити корисне для України. Мені дали шанс представити Україну у світі у той важкий і важливий час завдяки міжнародній програмі. Мої висновки прості. Варіанти приходять. Просто ніколи не знаєш які саме, але найкращі для тебе. Цей проект дав мені можливість втілити мою мрію. Це було не легко і дуже відповідально. У мене не було змоги з кимось порадитись, бо я не могла про це навіть розказувати. І так часто у замовленнях. Для мене це важливий проект тільки через те, що мені стало трохи легче, бо відчуття , що я зробила щось корисне було втілене у реальність. Це магія життя. Це ще раз підтвердження того,що у кожного є своя магічна паличка. Варто лише про щось щиро мріяти, діяти у цьому напрямку. Не було б у мене моїх робіт, мені б не написали. Я думаю всім дається шанси, якщо щось робити і рухатися уперед.

П.С. Був ще другий пак стікерів, але його не випустили на жаль. Але добре, що встигли хоч один українською мовою

PRINTS AND LOGO DESIGN FOR THE BRAND BELLABU BEAR

PRINTS AND LOGO DESIGN FOR THE BRAND BELLABU BEAR


Today, I’m going to write a post about one beautiful project that I started to create 3 years ago. I had to create unique and nice prints designs and logo design. So happy to show you it! Amazing collaboration with @bellabubear of creating prints for the collection of baby #pajamas. This is really quality brand with softest and most skin-friendly bamboo pajama’s. And of course made with big love by the creator @tamarakaakani ❤️ In other words, I’m very happy to see the results of this work and to know that so many children are wearing prints with fairy worlds of #unicorns#dragons #pirates#cookies and so on. Thank you @bellabubear ❤️ Wish you all the best! In addition, I would like to show you some examples of creative prints that you can watch HERE and they are already avalaible on Bellabu Bear

PRINTS AND LOGO DESIGN FOR THE BRAND BELLABU BEAR

Места, которые вдохновляют: интервью с художницей Олей Яценко


Ведущая и редактор портала “Вокруг света Украина” Вероника Масенко

Художница и фотограф Оля Яценко ищет вдохновение в разных уголках нашей планеты. В этом интервью Оля рассказала нам о странах, которые ее впечатлили: Новой Зеландии, Непале и Мексике. А также о местах, которые захотелось изобразить на картинах.

Оля, ты как-то говорила, что даже главных персонажей своих картин – пухнастиков – придумала в путешествии. Расскажи, где и когда это было?

Да, образ пухнастика действительно появился в моей голове во время путешествия. Это было давно, в 2008 году. Тогда я ездила с семьей на машине по Польше и захотела сделать серию открыток. Я вообще люблю покупать открытки в разных странах, отправлять друзьям и получать тоже. Когда путешествуешь, хочется поделиться частичкой того места с близкими, которые остались дома. Хочется, чтобы они хотя бы мысленно перенеслись к тебе, в далекую страну. Захотелось создать такой образ, который каждый на себя сможет примерить. Позже у меня появились и игрушки-пухнастики. Один из них — настоящий путешественник. Я фотографирую его на фоне разных достопримечательностей в поездках. Моя глобальная мечта — чтобы этих игрушек стало много, и чтобы люди с ними ездили по миру и присылали фото из разных уголков планеты. Потом я бы сделала такой огромный-огромный альбом, в котором весь мир объединился бы благодаря одному персонажу.

Во многих странах с пухнастиком побывали?

В принципе да. Мы с ним много путешествовали по Европе, были в Норвегии, Швеции, но больше всего запомнились Новая Зеландия, Чили, Мексика, Исландия и Непал. Эти страны меня очень впечатлили и вдохновили.

Почему именно эти страны? Ведь добираться туда далеко и дорого. 

Да, это действительно так. Но я нечасто путешествую — раза в год мне достаточно. Путешествия очень вдохновляют. Побывав в настолько непохожей на Украину стране, я набираюсь впечатлений, которыми хочется делиться с остальными. Особенно я это ощутила в Новой Зеландии. Когда ты далеко, за тысячи километров от дома, ты искренне хочешь рассказать о стране так, чтобы и твоим друзьям показалось, будто они там побывали. Не все ведь смогут добраться на другой край Земли. И я задумалась, что же я могу им показать? Это вылилось в несколько серий картин о разных странах. На картинах я не просто передаю пейзажи, а рассказываю истории – тоже благодаря персонажам. Моя задача – поделиться эмоциями, вдохновить людей на поездку.

В серии твоих картин про Новую Зеландию есть одна, на которой изображен пролив Кука. Расскажи, пожалуйста, об этой работе и о месте, которое на нее вдохновило.

На картине изображены два острова, а между ними – пролив Кука. По нему ходит паром, который соединяет два самых больших острова Новой Зеландии – Северный и Южный. А еще на картине изображены животные, которых я встречала там: кит, морские котики, дельфины – все то, что я действительно видела вживую. Мне кажется, что Новая Зеландия — одно из наиболее зеленых мест планеты. Она впечатляет. Эти голубые киты – самые большие млекопитающие в мире, пингвины…

Ты и новозеландских пингвинов нарисовала, не правда ли?

Да. Пингвинов я рисовала с фотографии, которую сделала в океанариуме Оклэнда. А потом я увидела пингвинов в дикой природе. Должна отметить, что в Новой Зеландии особое отношение к животным. Если ты приезжаешь на экскурсию посмотреть пингвинов, тебя предупреждают, что тут ты лишь гость. Нельзя лишний раз высунуть фотоаппарат, чтобы не напугать животное. Здесь не говорят: «Не подходите — тюлень может напасть». Тут просят самим его не пугать.

Были в Новой Зеландии места, которые тебя впечатлили, но на картинах не отобразились?

Да, я далеко не все написала, что видела. Мне нужно определенное время, чтобы картина родилась. К примеру, я была в Новой Зеландии в 2016 году, а пингвинов написала в 2018. Еще нарисовала дельфинов в новой для себя технике — абстракции, маслом. Писала с фотографии, которую сделала в путешествии. Как-то ехала на теплоходе и увидела, как прыгают дельфины. Фото, которое я сделала, стало референсом для картины. Ледники, которые меня очень вдохновили, я тоже еще не нарисовала. Как и птичку киви. Много есть о чем рассказать, и я еще буду делать это с помощью картин. За 26 дней поездки — казалось бы, так много — я многое не успела увидеть. А кто-то вообще не сможет… Те же ледники – лет через 40 они могут растаять. То же самое в Исландии — там очень ощущается глобальное потепление. В Мексике поражает загрязнение пластиком. Я помню, мы плыли по каньону, где крокодилы жили среди пластиковых бутылок. Это ужасно.

Каньон, о котором ты говоришь, – это каньон Сумидеро?

Да, его я тоже нарисовала. Мы плыли по каньону на большой лодке, но мне захотелось изобразить маленькое каноэ, девушку, собачку. В интернете есть похожие картины, но когда ты сам плывешь там – это все равно другое. Еще из Мексики у меня есть картина со светлячками. Там я их впервые в жизни увидела. В этой картине вообще собрано несколько типичных для Мексики образов: там есть водопад, в котором я купалась накануне нового года, мангровые заросли, сквозь которые мы пробирались на лодке, и девушка в пончо.

У тебя еще есть картина с кроликами в пончо. Это тоже мексиканские зверушки?

Нет, это картина не о Мексике, а о Непале. Меня тогда попросили написать картину для благотворительного аукциона, а я как раз была под впечатлением от Непала. Вид на картине – это Гималайские горы. А пончо… В Катманду есть базары, где продается множество этих ярких накидок, пледов, которые я тоже увезла с собой. Кролики – это образы меня и моей подруги. Картина о том, как мы однажды сидели на крыше в накидках и смотрели, как встает солнце в Покхаре.

Слышала, что в Покхаре начинается популярный трекинговый маршрут по Гималайям. Ты даже нарисовала это место на картине. Был ли у тебя походный опыт в Непале?

Нет, такого опыта не было. Я гуляла только по городу, но наблюдала, как спускались многие иностранные туристы. На картине хотела передать эмоции и ощущения. Захотелось изобразить Гималайские горы и огромного яка, но такого легкого, как облачко. В Покхаре я спросила у знакомого, что такое медитация. Он ответил, что это главным образом наблюдение за свои телом. Слушать, как кровь течет, к примеру. В картине мне захотелось передать такое медитативное спокойствие. Перенести человека в ту легкую, спокойную атмосферу. По той же причине я и рисую светлые картины.

Действительно, твои картины из Непала такие светлые, пастельные, очень позитивные. Но если почитать про это страну в Интернете, складывается впечатление, что она небогатая, а каком-то смысле даже отсталая. А ты все равно из путешествия вынесла позитив. Это особое восприятие какое-то?

Наверное, так и есть. Вот попадаешь в Катманду — а там кучи людей, мотоциклов, загазованность, пыль, отсутствие дорог. Там 200 километров можно ехать между городами в лучшем случае 8 часов. Но в чем особенность этой страны — а я согласна, что не каждый готов туда поехать, — люди там абсолютно спокойные, по ним не скажешь, что они бедные и несчастные. Вот идешь ты по городу, а вокруг тебя толпа. В Киеве в людных местах у меня бывает паника. А там в подобной ситуации спокойно. Наверное, ощущается энергетика. Внутри непальцы скорее безобидные, они верят в карму, потому мало шансов, что тебя там где-то за углом подрежут. Ведь все хотят в следующей жизни родиться человеком. А вообще эта страна дает понять, что у нас здесь все относительно классно. Классно, что у нас вообще асфальт лежит на дороге. Иногда нужно это ощутить.

Источник: Вокруг Света Украина

14.12.2019 The opening of Olya Yatsenko’s personal exhibition “TIME FOR ADVENTURES”


Also I was happy to present my new Book “Fifth Part of the World” I created  in limited edition. I’m an author of stories and illustrations. The main idea of this book that all illustrations are from oil canvas artworks. I wanted to introduce Poohnastiks (little fluffy creatures) with people. They telling us that it is very important to enjoy every moment of your life and appreciate what we have. This book is not only for children. Even for adults, cause our child lives inside us and believes in magic worlds that filled with its own deep sense.

Photographer Olga Igonina

The opening of Olya Yatsenko’s personal exhibition “Time for adventures”


On December 14th the opening of Olya Yatsenko’s personal exhibition “TIME FOR ADVENTURES” and the book presentation “Fifth Part of the World” were took place in Art- gallery Manufactura.

About exhibition you can look and read HERE

Video and editing by Natalia Kiryakova

Exhibition Art for Heart from Spivakovska ART: EGO gallery


25.04.2019 The opening of Olya Yatsenko’s personal exhibition “Fifth Part of the World”


25.04.2019 The opening of Olya Yatsenko’s personal exhibition “Fifth Part of the World” On April 25th the opening of Olya Yatsenko’s personal exhibition “Fifth Part of the World” was took place.
Gallery: Spivakovska ART:EGO culture center.
Organizers: Love AgencySpivakovska ART:EGOOlya Yatsenko